Житній сінаж в дуеті з консервантом: ТЕ, ЩО ПОТРІБНО ГОСПОДАРСТВУ!

Слід сказати, що ідея заготівлі силосу з жита з’явилася і пройшла добротну «обкатку» у Німеччині, Данії і Польщі ще наприкінці минулого століття. По-перше, фермери прагнули додати до основного корму структури і за рахунок поживності житнього силосу підвищити молочну продуктивність свого поголів'я, а по-друге, жито в якості проміжної культури дозволила уникнути вузьких сівозмін, де кукурудза сіялася по кукурудзі. Крім того, строки збирання гібридного жита на силос припадають на період, коли інші культури, як то кажуть, ще чекають своєї черги (тож, саме у цей час більшість підприємств не дуже обтяжені активною господарською діяльністю), да і силосні траншеї вже встигли спорожніти. До того ж силосом, закладеним наприкінці квітня-початку травня і вже готовим до згодовування через кілька тижнів, можна доповнити кормовий арсенал господарства високоякісним об’ємним кормом, для якого характерні висока енергетична поживність силосу та достатньо високий вміст протеїну, як у сінажу з бобових трав.

«На практиці, якщо ми засіємо велике поле лише кукурудзою та люцерною, то ризикуємо банально не встигнути все убрати та заготувати якісні корми. До того ж, у цьому випадку будемо мати велике навантаження на задіяну у польових роботах техніку. Втім, якщо крім класики, відвести одну частину поля під жито, другу — під тритикале, а ще іншу під овес, то у господарства з’явиться набагато більше шансів заготовити висококласну кормову базу», — впевнений Павло Йосипович Парий, директор з виробництва ТОВ «Українська Молочна Компанія» («УМК»)

Технологічні акценти при заготівлі  житнього сінажу… Або як уникнути помилок?

«За роки роботи з молочною худобою я встиг попрацювати з багатьма кормовими культурами. Із житом, зокрема, особисто знайомий вже 4 роки. Частка цієї культури в раціоні нашого продуктивного стада складає до 20% з розрахунку на «фізику» і, якщо рахувати на СР— 10–12%. Втім, не все так просто з цією культурою, як здається на перший погляд», — наголошує  Павло Йосипович.

—Так, з озимого жита можна отримувати прекрасний силос, здатний замінити трав'яний у раціонах високопродуктивних корів, але для цього слід дотримуватися певних технологічних нюансів, яких потребує ця культура. Наразі я не буду говорити про забезпечення якості посіву або оптимізацію живлення, краще зосереджуся на дотриманні оптимальної фази скошування —  жито краще збирати у фазі прапорцевого листка (BBCH 39)».

Отже, BBCH 39 є оптимальною фазою для отримання сінажу найвищої якості. Про важливість своєчасного збирання жита на силос стверджують і фахівці компанії КВС1: «Вибір терміну скошування — один із найбільш критичних моментів: для отримання силосу найкращої якості косити озиме жито слід перед початком колосіння, коли колос знаходиться ще у стеблі. В теплу та суху погоду ця культура дуже швидко переростає, при «перестої» відбувається лігніфікація — на фоні збільшення врожайності (до 30 т силосу/га)  енергія корму знижується до 4,5-5,0 МДж NEL (чиста енергія лактації). У цьому випадку для високопродуктивних тварин такий силос уже не буде найкращим видом корму, але його можна додати до раціону ремонтного стада або сухостійним тваринам».

Не менш важливим моментом, на який слід звертати увагу під час скошування гібридного жита, є висота його зрізування. Потрібно залишати стерню заввишки 8–10 см, це запобігає забрудненню корму землею. До того ж, за такої висоти зрізу рослини падають саме на стерню, яка відіграє роль своєрідної «подушки», — це  сприяє більш швидкому підв’яленню. До речі, інтенсивне підв’ялювання скошеної маси (max до 72 год.) є обов’язковою умовою для отримання якісного житнього сінажу. «За використання будь-якого консерванту потрібно передусім дотримуватись рівномірного прив’ялювання маси. З ним або без нього, рівномірне прив’ялювання є запорукою успіху», — стверджують у ТОВ «УМК».

Висота зрізування жита під час збору на сінаж у ТОВ «УМК» становила 12–15 см. «Минулого року ми скосили культуру у фазі колосіння — з огляду на велику кількість опадів банально не змогли раніше вийти на поле. Втім, як я вже говорив, жито на сінаж я рекомендую косити у фазі прапорцевого листка», — говорить Павло Парий.

Крім того, фахівці рекомендують косити жито саме пальцьовими косарками (вони б’ють стебло, і рослини швидше віддають вологу), а не вальцевими, як при скошуванні люцерни. Скошене жито відправляють на заготівлю на силос, попередньо подрібнивши стебла. Довжина подрібнення має становити близько 2 см. Не забувайте про обов’язкове внесення консерванту: деякі господарства роблять це при подрібнення маси, інші — додають під час її трамбування у силосних траншеях.

«Силосуємо жито у траншеях, дотримуючись усіх правил трамбування та укриття. Вико рис то вуємо американський багатокомпонентний консервант Silage Pro (виробник American Farm Products) із розрахунку 1–2 г/т маси залежно від культури.— ділиться своїми виробничими секретами директор з виробництва ТОВ «УМК». —  Минулого року заклали приблизно 6 тис. т житнього сінажу і 3,5 тис. т — люцернового. Препарат використовуємо для консервації обох культур, виходячи зі співвідношення 1 г на т житнього та 1–2 г (залежно від СР) на т люцернового сінажу». 


Про надої, кормову базу… та вибір консерванту

ТОВ «Українська Молочна Компанія» («УМК») була заснована у квітні 2006 року. За часи своєї господарської діяльності підприємство змогло перетворитися в одну з найбільших в Україні молочних ферм промислового типу (з виробничою потужністю 100 т молока екстра-ґатунку на добу), розраховану на утримання 4000 дійних племінних корів голштинської породи з сектором для вирощування молодняку на 3600 голів. Вироблене молоко має високі параметри якості: бактеріальна забрудненість не перевищує 50 тис./см3, кількість соматичних клітин (КСК) становить близько 150 тис. на см3.

Відомо, що для забезпечення високої молочної продуктивності (надій на фуражну корову у 2017 році склав 9855 кг) необхідна відповідна кормова база. Так, щорічно господарство заготовляє до 28 тис. т сінажу (у т. ч. житнього), 40 тис. т силосу, а також по 2–3 тис. т соломи та сіна. До того ж,  для годівлі поголів’я закуповується рапсовий, соняшниковий та соєвий шроти, сухий жом та мінерально-вітамінні домішки. «Якщо вам кажуть, що при введені до складу раціону молочної худоби жита чи будь-яку іншої культури  ви одразу отримаєте набагато вищі надої — не вірте цьому! — наголошує пан Парий. — Це повна нісенітниця! Рівень молочної продуктивності може суттєво збільшитися лише у тому випадку, коли одного року господарство заготовило жахливу кормову базу, а наступного — кардинально кращу. Втім, у випадку, коли з року в рік корми рівномірно хорошої якості, то відчути суттєві зміни у надоях доволі складно. Тож, заготовлене гібридне жито не в змозі суттєво покращити їхній рівень, але зберегти той, що є, йому під силу».
Виникає цілком логічне питання: «Навіщо тоді взагалі господарствам працювати з цією культурою?». Павло Парий без зволікання відповідає: «Коли працюєш із невеликим підприємством на 500 голів, то сенсу заготовляти жито і справді немає. У такому випадку слід іти за класичною перевіреною схемою «кукурудзяний силос — люцерновий сінаж». Утім,  якщо ми говоримо про молочний комплекс на 5 тис. голів, то у загальну структуру раціону дійного стада потрібно обов’язково вводити різні корми, у т.ч. і жито. В інакшому випадку якісну кормову базу отримати надзвичайно складно».
Фахівці радять, при закладці жита на сінаж потрібно враховувати великі ризики, оскільки його вологість, зазвичай, перевищує норму. Тому господарства, які вирішили ввести цю культуру до раціону годівлі своєї молочної худоби, повинні обов’язково використовувати перевірений консервант. «Ми, зокрема, вже понад 7 років працюємо із SilagePro і пробувати щось нове не плануємо. За роки використання цей інокулянт зарекомендував свою високу ефективність та надійність, а я не люблю зайвий раз наступати на граблі, тож, надаю перевагу роботі саме з перевіреними продуктами», — резюмує Павло Йосипович.

Наразі на вітчизняному ринку консервантів представлена велика кількість препаратів, що відрізняються між собою складом, виробничими характеристиками та ціновою політикою. «Який обрати?», — досить часто стикаються з цим питанням більшість українських господарств під час заготівлі власної кормової бази. «Консерванти здатні врятувати корми, що заготовляють, від дії несприятливих погодних умов, а також зберегти ваші гроші», — з усіх трибун стверджують компанії-виробники, що представляють ці продукти на ринку. Втім, настільки це є правдою, а не лише хитромудрим вивертом кмітливих маркетологів. «Деякі закуповують одразу 3–4 інокулянти і перевіряють їхню ефективність в однакових умовах.— говорить Павло Парий.— Звісно, такий варіант має право на життя, і ми, зокрема, колись також так робили. Втім, тут слід враховувати один нюанс — не варто робити такі експерименти на злакових чи злаково-бобових. Я, наприклад, рекомендую так працювати тільки на тих культурах, на яких усі ризики зведені практично до нуля, і де від консерванту практично нічого не залежить».  Фахівці стверджують якісний консервант повинен містити щонайменше три види молочнокислих бактерій, мати високу їхню концентрацію та відносно низьку дозу на 1 т маси, що консервується (зазвичай 1-4 кг/т).  Також слід пам’ятати, хороший продукт ніколи не буде дешевим. Про це багато говорять, часто пишуть, утім, не завжди розуміють. «Дешеві інокулянти можна використовувати хіба що у закладці силосної кукурудзи, оскільки ця культура має достатню кількість цукрів, яка зможе нівелювати низьку якість препарату. Але коли мова йде про такі культури як жито, тритикале та/або люцерну, то для їх консервації потрібно купувати лише хороший продукт!», — розмірковує наш співрозмовник. 

«SilagePro — оригінальний бактеріальний продукт на основі ферментів — був розроблений у 1982 році для кормів, які важко підлягають бродінню, таких, наприклад, як люцерна, з високим вмістом білка і низьким вмістом цукрів. Ефективність цього консерванту полягає в його унікальному складі, а саме він має 4 штами бактерій, що продукують молочну кислоту, і чотири ферменти, які відібрані спеціально для перетравлення клітинних стінок рослин, щоб вивільнити цукри для бактерій. Це дозволяє найшвидше знизити рівень рН», — стверджують спеціалісти компанії «АгроЕксперт», які презентують на українському ринку цей ферментно-бактеріальний консервант. «Жодна продукція іншої марки не містить такої кількості ферментів, більше того більшість інокулянтів взагалі не містять ніяких ферментів. Завдяки виробниості ферментної композиції, здатності швидко знижувати рН) наше господарства має можливість отримувати сінаж високої якості з мінімальними витратами на його заготівлю», — із розумінням справи говорить Павло Йосипович Парий.

всі новини